Справжні гриби Українських Карпат

Історія кедра в Українських Карпатах




   Звідки взялася сосна кедрова європейська (Pinus cembra) у наших горах? Вона є ранньоголоценовою реліктовою породою, тобто свідком палеогеографічних умов епохи раннього голоцену (10000-7800 років тому), коли розпочалося формування сучасного рослинного покриву Карпатських гір. Це був період, після відступу льодовика, клімат був ще достатньо холодним і континентальним, температура на 2-4°С нижче сучасної. Тоді у Карпатах панували соснові та березові ліси. В епоху середнього голоцену (7800-3300 років тому) кліматичні умови змінилися на теплі та вологі з температурою на 3-4°С вище сучасної. У цей період панували діброви, а у склад шпилькових і шпильково-широколистяних лісів входила ялиця. Тодішня верхня межа лісу проходила майже на 150 метрів вище за сучасну. Сосна кедрова поступово витіснялася смерекою, яка досягнула Карпатських вершин. В епоху пізнього голоцену (3300 років тому) відбулося зволоження клімату і похолодання. Дуб витісняється буком, панують бучини та шпильково-широколистяні ліси. Відбулося подальше зменшення участі сосни кедрової у карпатських лісах, яка програє у конкурентній боротьбі з смерекою та іншими лісоутворювачами.

   Після усіх цих кліматичних перетрубацій реліктові кедрові сосни залишилися осередком лише у найбільш прохолодній вертикальній термічній зоні Чорногори і Горган – біля верхньої межі лісу та у смузі криволісся. В Українських Карпатах вони добре ростуть у високогір*ї, навіть там, де середнньорічна температура не перевищує 0°С і можуть задовільнятися тривалістю вегетаційного періоду всього у два з половиною місяці. Найнижче природнє місцезростання у горах 730 м н.р.м., найвище – 1630 м н.р.м (Фото 1).

   Хвоя у Pinus cembra жорстка, темно-зелена, 5-9 см завдовжки, тупозагострена, тригранна, у пучку по 5 хвоїнок. Чоловiчi колоски жовтувато-червонi (Фото 2), жiночi шишки сидять на кiнцях пагонів (Фото 3). Пicля запилення у перший piк жiночi шишки виростають до одного сантиметра у довжину (Фото 4), на другий piк досягають 5-8 см у довжину i 5 см завтовшки. Повнicтю дозрiвають восени другого року пicля запилення (Фото 5).

   У порівнянні із широким поширенням цієї деревної породи у Карпатах у ранньому голоцені, ареал кедру регресуючий. Він значно скоротився під впливом зміни природних умов у середньому і пізньому голоцені та у зв’язку з діяльністю людини. І в останні роки помітна тенденція потепління клімату, що сприяє росту інших деревних порід, які можуть ще більше скоротити ареал кедрової сосни європейської у Карпатах... Як на мене – трохи шкода і щодо кедра і щодо комфорту для туризму. Нехай би було, як і років 10-ть тому, без спеки, кліщів, комарів…

 

 

З використанням матеріалів:

  • Голубец М. А. Ельники Украинских Карпат. – К., „Наук. думка”, 1978. – 264 с.
  • Украинские Карпаты. Природа /под. ред. Голубца М. А., 1988 – 208 c.
  • Srodoń A. Rozmieszczenie limby w polskich Karpatach i jej ochrona. Ochrona przyrody, 16, 1936.
  • Смаглюк К. К. Аборигенні хвойні лісоутворювачі. У., „Карпати”, 1972. 112 с.


Обновлен 07 мая 2018. Создан 06 мая 2018



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником